навивка
НАВИ́ВКА, и, ж.
1. Те саме, що навива́ння.
Під час навивки дротові надається попереднє натягнення (Наука.., 2, 1955, 10).
2. Предмет, навитий на що-небудь.
З рояльного дроту в механічному цеху виготовляють струни — від дискантових до басових, частина яких має навивку двох рядів канителі з найтоншої міді (Наука.., 4, 1961, 26).
Словник української мови (СУМ-11)