навивка
НАВИ́ВКА, и, ж.
Те, що навите на що-небудь.
З рояльного дроту в механічному цеху виготовляють струни – від дискантових до басових, частина яких має навивку двох рядів канителі з найтоншої міді (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)