Орфографічний словник української мови

наволочений

наволо́чений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наволочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наволочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наволочений — НАВОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наволочи́ти. Онде й стежка, й могилка! онде й гілка наволочена! ген-ген горить свічка! (Леся Українка); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах