наволочений

наволо́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до наволочити.

Значення в інших словниках

1. наволочений — наволо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наволочений — НАВОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наволочи́ти. Онде й стежка, й могилка! онде й гілка наволочена! ген-ген горить свічка! (Леся Українка); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах