Значення в інших словниках
-
наволочити —
-очу, -очиш. Док. до волочити 4), 5).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наволочити —
НАВОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чеш, док., кого, що, і без дод., розм. Те саме, що натяга́ти 1. Тоді князь велів воям своїм брати зброю і наволочить стяги (С. Скляренко); // Поволочити (у 1 знач.) довго. Ой умирав Бармаш Та вмирав старий: Наволочили за правду по тюрмах (В. Поліщук).
Словник української мови у 20 томах
-
наволочити —
Наволочи́ти, -чу́, -чиш гл. 1) = наволокти. 2) Надѣть (о наволочкѣ). Тра нову наволочити пішевку. НВолынск. у. 3) Пройти извѣстное количество пахоти бороною.
Словник української мови Грінченка