Орфографічний словник української мови

навпрост

на́впрост

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. навпрост — див. навпростець  Словник синонімів Вусика
  2. навпрост — присл., розм. Те саме, що навпростець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навпрост — НА́ВПРОСТ, присл., розм. Те саме, що навпросте́ць. Не впізнати Снов-ріки весною, Ручаями розлилась вода, Та навпрост прийшла, не стороною Вчителька із школи молода (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. навпрост — НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ) (найкоротшим шляхом по прямій лінії), НАПРЯМКИ́ (НАВПРЯМКИ́), ПО ПРЯМІ́Й, НАПРЯМЕ́ЦЬ (НАВПРЯМЕ́ЦЬ) розм., НАВПРЯМЦІ́ розм., НА́ВПРОСТ розм., НАВПРОШКИ́ розм., ПРЯМЦЕ́М розм., ПРАВЦЕ́М діал.  Словник синонімів української мови
  5. навпрост — НА́ВПРОСТ, присл., розм. Те саме, що навпросте́ць. Не впізнати Снов-ріки весною, Ручаями розлилась вода, Та навпрост прийшла, не стороною. Вчителька із школи молода (Шер., Щастя.., 1951, 132); В мріях я летів на Україну, міряючи простори — навпрост (Криж., Гори.., 1946, 36).  Словник української мови в 11 томах