навпрост

НА́ВПРОСТ, присл., розм.

Те саме, що навпросте́ць.

Не впізнати Снов-ріки весною, Ручаями розлилась вода, Та навпрост прийшла, не стороною Вчителька із школи молода (М. Шеремет);

Дійшовши до потоку, глянув пильно праворуч, не повертаючи голови, – орієнтувався на всякий випадок, якщо його понесе вода, – і побрів навпрост (І. Багряний);

Я йшов навпрост, підламувались кроки, мене змивали з хатніх шиб глибоких, і двері відчиняли (П. Мовчан);

Там і стежка після гнилих дощів уже трохи притвердла, тудою, навпрост, і ближче було до Магурака (І. Нижник).

Значення в інших словниках

1. навпрост — на́впрост прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. навпрост — див. навпростець  Словник синонімів Вусика
3. навпрост — присл., розм. Те саме, що навпростець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навпрост — НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ) (найкоротшим шляхом по прямій лінії), НАПРЯМКИ́ (НАВПРЯМКИ́), ПО ПРЯМІ́Й, НАПРЯМЕ́ЦЬ (НАВПРЯМЕ́ЦЬ) розм., НАВПРЯМЦІ́ розм., НА́ВПРОСТ розм., НАВПРОШКИ́ розм., ПРЯМЦЕ́М розм., ПРАВЦЕ́М діал.  Словник синонімів української мови
5. навпрост — НА́ВПРОСТ, присл., розм. Те саме, що навпросте́ць. Не впізнати Снов-ріки весною, Ручаями розлилась вода, Та навпрост прийшла, не стороною. Вчителька із школи молода (Шер., Щастя.., 1951, 132); В мріях я летів на Україну, міряючи простори — навпрост (Криж., Гори.., 1946, 36).  Словник української мови в 11 томах