Значення в інших словниках
-
навідити —
НАВІ́ДИТИ, дило, док., безос., діал. Збожеволіти, здуріти. Кінь .. побіг дорогою назад у село, а він, – як навідило його, – все не дається перенняти [перейняти] (Сл. Б. Грінченка); Чи навідило твою маму? Що ти робиш? (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
-
навідити —
Навідити, -віджу, -диш гл. 1) = навідати 1. Желех. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Драг. 143. Чи навідило твою маму? Що ти робиш?...
Словник української мови Грінченка