Орфографічний словник української мови

нагніваний

нагні́ваний

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нагніваний — див. сердитий  Словник синонімів Вусика
  2. нагніваний — -а, -е, розм. Який сердиться, гнівається; розгніваний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагніваний — НАГНІ́ВАНИЙ. а, е, розм. 1. Який сердиться, гнівається; розгніваний. Він бачив, що жінка тільки вдає з себе нагнівану, бо надворі спокійно гукнула до шофера (О. Кундзич). 2. Який виражає гнів.  Словник української мови у 20 томах
  4. нагніваний — СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙ підсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙ розм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. нагніваний — НАГНІ́ВАНИЙ. а, е, розм. Який сердиться, гнівається; розгніваний. Він бачив, що жінка тільки вдає з себе нагнівану, бо надворі спокійно гукнула до шофера (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 65).  Словник української мови в 11 томах