наговорюватися —
-ююся, -юєшся, недок., наговоритися, -ворюся, -воришся, док., розм. 1》 Досхочу поговорити. || перев. із запереч. не. Задовольняти бажання поговорити з ким-небудь. 2》 тільки недок. пас. до наговорювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наговорюватися —
НАГОВО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАГОВОРИ́ТИСЯ, ворю́ся, во́ришся, док., розм. Досхочу поговорити. Вона серед ночі встає, І стереже добро своє, І дожидає того світу, Щоб знов на його [нього] надивитись, Наговоритись (Т.
Словник української мови у 20 томах
наговорюватися —
НАГОВО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАГОВОРИ́ТИСЯ, ворю́ся, во́ришся, док., розм. 1. Досхочу поговорити. Вона серед ночі встає, І стереже добро своє, І дожидає того світу. Щоб знов на його надивитись, Наговоритись (Шевч., II, 1953, 194); // перев.
Словник української мови в 11 томах