Орфографічний словник української мови

нагорнутий

наго́рнутий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нагорнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагорнути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нагорнутий — НАГО́РНУТИЙ, НАГО́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагорну́ти. Петро мчав вулицею не оглядаючись, ступав по затужавілих .. калюжах, обминав біля парканів нагорнуті старанними господарями кучугури останнього снігу (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. нагорнутий — НАГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагорну́ти. Петро мчав вулицею не оглядаючись, ступав по затужавілих.. калюжах, обминав біля парканів нагорнуті старанними господарями кучугури останнього снігу (Хижняк, Килимок, 1961, 66); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах