нагорнутий

наго́рнутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нагорнути.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. нагорнутий — наго́рнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. нагорнутий — НАГО́РНУТИЙ, НАГО́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагорну́ти. Петро мчав вулицею не оглядаючись, ступав по затужавілих .. калюжах, обминав біля парканів нагорнуті старанними господарями кучугури останнього снігу (А.  Словник української мови у 20 томах
3. нагорнутий — НАГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагорну́ти. Петро мчав вулицею не оглядаючись, ступав по затужавілих.. калюжах, обминав біля парканів нагорнуті старанними господарями кучугури останнього снігу (Хижняк, Килимок, 1961, 66); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах