надарма —
присл., розм. Те саме, що надаремно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надарма —
НАДА́РМА, присл., розм. Те саме, що надаре́мно. – Ви, пане сотнику, надарма виходите на привокзальний майдан самі, без варти (Б. Антоненко-Давидович); Навзаводи мчали козацькі полки до Львова, а поруч, не витрачаючи надарма своїх воїнів...
Словник української мови у 20 томах
надарма —
НАДА́РМА, присл., розм. Те саме, що надаре́мно. [Ярчук:] Ви одкрили тільки краєчок свого серця, і я вже починаю втрачати розум. [Наталя:] Це надарма (Мик., І, 1957, 407); Надарма Майя відмовилась відвідувати курси [бетонників] (Гур., Друзі.., 1959, 137).
Словник української мови в 11 томах