надвечори —
присл., розм. Те саме, що надвечір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надвечори —
НАДВЕЧОРИ́, присл., розм. Те саме, що на́две́чір. – Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою в цій самій сукні? Ви стояли навколішки так надвечори, і молились богу (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
надвечори —
Надвечори́, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
надвечори —
НАДВЕЧОРИ́, присл., розм. Те само, що надве́чір. — Чи не вас то я бачив колись влітку на скелі над водою в цій самій сукні? Ви стояли навколішки так надвечори, і молились богу (Н.-Лев., І, 1956, 186).
Словник української мови в 11 томах