Орфографічний словник української мови

надколюватися

надко́люватися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. надколюватися — -юється, недок., надколотися, -колеться, док. 1》 Трохи, не до кінця розколюватися; 2》 тільки недок. Пас. до надколювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. надколюватися — НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, ко́леться, док. 1. Трохи, не до кінця розколюватися. Хтось уже приніс матері ночовки, що встигли чомусь надколотись (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. надколюватися — НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, ко́леться, док. 1. Трохи, не до кінця розколюватися; *У порівн. Якось чудно затремтів йому голос, немов десь надколовся (Мик., Повісті.., 1956, 80). 2. тільки недок. Пас. до надко́лювати.  Словник української мови в 11 томах