надколюватися
НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, ко́леться, док.
1. Трохи, не до кінця розколюватися;
*У порівн. Якось чудно затремтів йому голос, немов десь надколовся (Мик., Повісті.., 1956, 80).
2. тільки недок. Пас. до надко́лювати.
Словник української мови (СУМ-11)