надколюватися

НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, ко́леться, док.

1. Трохи, не до кінця розколюватися.

Хтось уже приніс матері ночовки, що встигли чомусь надколотись (М. Стельмах);

Із урвища звисав велетенський камінь, обмитий вітрами, він уже надколовся зверху і погрожував загородити вузький проход (Р. Іваничук);

* У порівн. Якось чудно затремтів йому голос, немов десь надколовся (І. Микитенко).

2. тільки недок. Пас. до надко́лювати.

Значення в інших словниках

1. надколюватися — надко́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. надколюватися — -юється, недок., надколотися, -колеться, док. 1》 Трохи, не до кінця розколюватися; 2》 тільки недок. Пас. до надколювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надколюватися — НАДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., НАДКОЛО́ТИСЯ, ко́леться, док. 1. Трохи, не до кінця розколюватися; *У порівн. Якось чудно затремтів йому голос, немов десь надколовся (Мик., Повісті.., 1956, 80). 2. тільки недок. Пас. до надко́лювати.  Словник української мови в 11 томах