надокучливо —
Присл. до надокучливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надокучливо —
НАДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до надоку́чливий. Надокучливо, без мотиву свище в кухні Отто (В. Винниченко); Сьогодні Федора все дратувало. Навіть квартирка, якою надокучливо трахкав вітер (Є. Куртяк).
Словник української мови у 20 томах
надокучливо —
НАДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до надоку́чливий. Надокучливо минав час (Шиян, Баланда, 1957, 252).
Словник української мови в 11 томах