Значення в інших словниках
-
надокучливий —
ДОКУЧЛИВИЙ, р навратливий; (спогад) невідступний, настирливий, налазливий.
Словник синонімів Караванського
-
надокучливий —
див. докучливий; нав'язливий; небажаний
Словник синонімів Вусика
-
надокучливий —
-а, -е. Який надокучає, набридає своїми діями, вчинками і т. ін. || Який не залишає в спокої; невідступний, настирливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
надокучливий —
НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який надокучає, набридає кому-небудь своїми діями, проханнями, вчинками і т. ін. або одноманітністю. Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні звуть мрякою (В.
Словник української мови у 20 томах
-
надокучливий —
НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
надокучливий —
НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який надокучає, набридає своїми діями, вчинками і т. ін. Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні звуть мрякою (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157); Терезка сиділа біля сина...
Словник української мови в 11 томах