надокучливий
надоку́чливий
-а, -е.
Який надокучає, набридає своїми діями, вчинками і т. ін.
|| Який не залишає в спокої; невідступний, настирливий.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинадоку́чливий
-а, -е.
Який надокучає, набридає своїми діями, вчинками і т. ін.
|| Який не залишає в спокої; невідступний, настирливий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови