надокучливо

НАДОКУ́ЧЛИВО.

Присл. до надоку́чливий.

Надокучливо, без мотиву свище в кухні Отто (В. Винниченко);

Сьогодні Федора все дратувало. Навіть квартирка, якою надокучливо трахкав вітер (Є. Куртяк).

Значення в інших словниках

1. надокучливо — надоку́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. надокучливо — Присл. до надокучливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надокучливо — НАДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до надоку́чливий. Надокучливо минав час (Шиян, Баланда, 1957, 252).  Словник української мови в 11 томах