1. Словник української мови у 20 томах

надокучливо

НАДОКУ́ЧЛИВО.

Присл. до надоку́чливий.

Надокучливо, без мотиву свище в кухні Отто (В. Винниченко);

Сьогодні Федора все дратувало. Навіть квартирка, якою надокучливо трахкав вітер (Є. Куртяк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надокучливо — надоку́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. надокучливо — Присл. до надокучливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надокучливо — НАДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до надоку́чливий. Надокучливо минав час (Шиян, Баланда, 1957, 252). Словник української мови в 11 томах