1. Словник української мови у 20 томах

надокучливість

НАДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до надоку́чливий.

У класі стало тихо, як у вусі, і кроки отця Данила лунали з дражливою надокучливістю (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надокучливість — надоку́чливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. надокучливість — -вості, ж. Абстр. ім. до надокучливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надокучливість — НАДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до надоку́чливий. У класі стало тихо, як у вусі, і кроки отця Данила лунали з дражливою надокучливістю (Добр., Ол. солдатики, 1961, 114). Словник української мови в 11 томах