надокучливість

надоку́чливість

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надокучливість — -вості, ж. Абстр. ім. до надокучливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. надокучливість — НАДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до надоку́чливий. У класі стало тихо, як у вусі, і кроки отця Данила лунали з дражливою надокучливістю (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  3. надокучливість — НАДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до надоку́чливий. У класі стало тихо, як у вусі, і кроки отця Данила лунали з дражливою надокучливістю (Добр., Ол. солдатики, 1961, 114). Словник української мови в 11 томах