надокучливість
надоку́чливість
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надокучливість — -вості, ж. Абстр. ім. до надокучливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надокучливість — НАДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до надоку́чливий. У класі стало тихо, як у вусі, і кроки отця Данила лунали з дражливою надокучливістю (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
- надокучливість — НАДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до надоку́чливий. У класі стало тихо, як у вусі, і кроки отця Данила лунали з дражливою надокучливістю (Добр., Ол. солдатики, 1961, 114). Словник української мови в 11 томах