1. Великий тлумачний словник сучасної мови

надокучливість

надоку́чливість

-вості, ж.

Абстр. ім. до надокучливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надокучливість — надоку́чливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. надокучливість — НАДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до надоку́чливий. У класі стало тихо, як у вусі, і кроки отця Данила лунали з дражливою надокучливістю (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  3. надокучливість — НАДОКУ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до надоку́чливий. У класі стало тихо, як у вусі, і кроки отця Данила лунали з дражливою надокучливістю (Добр., Ол. солдатики, 1961, 114). Словник української мови в 11 томах