надокучний
надоку́чний
-а, -е, рідко.
Те саме, що надокучливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надокучний — надоку́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- надокучний — див. докучливий; нав'язливий Словник синонімів Вусика
- надокучний — НАДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що надоку́чливий. Під призьбою лежить замислений собака І вухом одганяє мух надокучних (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- надокучний — НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
- надокучний — НАДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що і надоку́чливий. Під призьбою лежить замислений собака І вухом одганяв мух надокучних (Рильський, І, 1960, 131). Словник української мови в 11 томах