1. Орфографічний словник української мови

надокучний

надоку́чний

прикметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надокучний — див. докучливий; нав'язливий Словник синонімів Вусика
  2. надокучний — -а, -е, рідко. Те саме, що надокучливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надокучний — НАДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що надоку́чливий. Під призьбою лежить замислений собака І вухом одганяє мух надокучних (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. надокучний — НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. надокучний — НАДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що і надоку́чливий. Під призьбою лежить замислений собака І вухом одганяв мух надокучних (Рильський, І, 1960, 131). Словник української мови в 11 томах