1. Словник української мови в 11 томах

надокучливо

НАДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до надоку́чливий.

Надокучливо минав час (Шиян, Баланда, 1957, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надокучливо — надоку́чливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. надокучливо — Присл. до надокучливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надокучливо — НАДОКУ́ЧЛИВО. Присл. до надоку́чливий. Надокучливо, без мотиву свище в кухні Отто (В. Винниченко); Сьогодні Федора все дратувало. Навіть квартирка, якою надокучливо трахкав вітер (Є. Куртяк). Словник української мови у 20 томах