надпровідник — Орфографічний словник української мови

надпровідник — -а, ч. Метал, сплав або керамічний матеріал, який має властивість за дуже низької температури повністю втрачати електричний опір. Великий тлумачний словник сучасної мови
надпровідник — НАДПРОВІДНИ́К, а, фіз., ч. Речовина, якій властива надпровідність. Надпровідники можна успішно застосовувати в електричних двигунах і генераторах, в промислових і побутових магнітних рефрижераторах (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
надпровідник — НАДПРОВІ́ДНИК, а, ч. Метал або сплав, який має властивість при дуже низькій температурі Повністю втрачати електричний опір. Надпровідники використовуються при створенні елементів обчислювальних машин та інших приладів і апаратів (Наука і культура.. Словник української мови в 11 томах