надпровідник

НАДПРОВІДНИ́К, а, фіз., ч.

Речовина, якій властива надпровідність.

Надпровідники можна успішно застосовувати в електричних двигунах і генераторах, в промислових і побутових магнітних рефрижераторах (з наук.-попул. літ.);

Холодне зварювання під тиском без нагрівання – принципово новий оригінальний спосіб з'єднання .. З'явилася можливість з'єднувати надпровідники без порушення надпровідності (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. надпровідник — надпровідни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. надпровідник — -а, ч. Метал, сплав або керамічний матеріал, який має властивість за дуже низької температури повністю втрачати електричний опір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надпровідник — НАДПРОВІ́ДНИК, а, ч. Метал або сплав, який має властивість при дуже низькій температурі Повністю втрачати електричний опір. Надпровідники використовуються при створенні елементів обчислювальних машин та інших приладів і апаратів (Наука і культура..  Словник української мови в 11 томах