назгрібати — Орфографічний словник української мови

назгрібати — -аю, -аєш і назгребти, -бу, -беш; мин. ч. назгріб, назгребла, назгребло; док., перех. Згрібаючи, зібрати в одне місце в якій-небудь кількості. || перен., розм. Поступово зібрати, нагромадити що-небудь у великій кількості (про гроші, майно і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
назгрібати — НАЗГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш і НАЗГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. назгрі́б, назгребла́, ло́; док., чого, що. Згрібаючи, зібрати в одне місце що-небудь в якійсь кількості. Словник української мови у 20 томах
назгрібати — НАЗГРІБА́ТИ а́ю, а́єш і НАЗГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. назгрі́б, назгребла́, ло́; док., перех. Згрібаючи, зібрати в одно місце в якій-небудь кількості. Микола назгрібав торішнього сухого очерету, сухої осоки і розпалив багаття (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах