назгрібати

назгріба́ти

-аю, -аєш і назгребти, -бу, -беш; мин. ч. назгріб, назгребла, назгребло; док., перех.

Згрібаючи, зібрати в одне місце в якій-небудь кількості.

|| перен., розм. Поступово зібрати, нагромадити що-небудь у великій кількості (про гроші, майно і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. назгрібати — назгріба́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. назгрібати — НАЗГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш і НАЗГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. назгрі́б, назгребла́, ло́; док., чого, що. Згрібаючи, зібрати в одне місце що-небудь в якійсь кількості.  Словник української мови у 20 томах
3. назгрібати — НАЗГРІБА́ТИ а́ю, а́єш і НАЗГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. назгрі́б, назгребла́, ло́; док., перех. Згрібаючи, зібрати в одно місце в якій-небудь кількості. Микола назгрібав торішнього сухого очерету, сухої осоки і розпалив багаття (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах