Орфографічний словник української мови

назублюватися

назу́блюватися 1

дієслово недоконаного виду

покриватися зазублинами, насічкою, зарубками

назу́блюватися 2

дієслово недоконаного виду

проростати

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. назублюватися — див. проростати  Словник синонімів Вусика
  2. назублюватися — I -юється, недок. пас. до назублювати. II -юється, недок., назубитися, -зубиться; мн. назубляться; док., діал. Пароститися, проростати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назублюватися — НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ¹, юється, недок. Пас. до назу́блювати. НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ², юється, недок., НАЗУБИ́ТИСЯ, зу́биться; мн. назу́бляться: док., діал. Пароститися. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Сл. Б. Грінченка); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  4. назублюватися — ПРОРОСТА́ТИ (про рослини — пускати паростки), ПОРОСТА́ТИ, ПА́РОСТИТИСЯ, КІ́ЛЬЧИТИСЯ, НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ПУСКА́ТИСЯ розм., КЛЮ́ЧИТИСЯ діал., ЗУ́БИТИСЯ діал., НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
  5. назублюватися — НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ¹, юється, недок. Пас. до назу́блювати. НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ², юється, недок., НАЗУБИТИ́СЯ, зу́биться; мн. назу́бляться: док., діал. Пароститися, проростати. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах