найстаріший —
-а, -е. Найвищ. ст. до старий 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
найстаріший —
НАЙСТАРІ́ШИЙ, а, е. Найвищ. ст. до стари́й 1, 2. Ось і Коломия — найстаріше місто так званого галицького Покуття (Козл., Сонце.., 1957, 8); Усі зворушені. Директор, викладачі, гості — всі аплодують найстарішому педагогові Загоруйку (Бабляк, Вишн. сад, 1960. 22).
Словник української мови в 11 томах