Великий тлумачний словник сучасної мови

найстаріший

найстарі́ший

-а, -е.

Найвищ. ст. до старий 1), 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. найстаріший — найстарі́ший прикметник, найвищий ступінь  Орфографічний словник української мови
  2. найстаріший — НАЙСТАРІ́ШИЙ, а, е. Найвищ. ст. до стари́й 1, 2. Ось і Коломия — найстаріше місто так званого галицького Покуття (Козл., Сонце.., 1957, 8); Усі зворушені. Директор, викладачі, гості — всі аплодують найстарішому педагогові Загоруйку (Бабляк, Вишн. сад, 1960. 22).  Словник української мови в 11 томах