найстаріший
НАЙСТАРІ́ШИЙ, а, е. Найвищ. ст. до стари́й 1, 2.
Ось і Коломия — найстаріше місто так званого галицького Покуття (Козл., Сонце.., 1957, 8);
Усі зворушені. Директор, викладачі, гості — всі аплодують найстарішому педагогові Загоруйку (Бабляк, Вишн. сад, 1960. 22).
Словник української мови (СУМ-11)