найстарший
НАЙСТА́РШИЙ, а, е. Який прожив найбільше років серед інших (перев. про дітей); протилежне наймолодший.
Треба помочі матері. Остап найстарший був, то вже ж не кому і в поміч матері стати — йому (Головко, II. 1957, 209).
Словник української мови (СУМ-11)