наказаний — Орфографічний словник української мови

наказаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наказати. Великий тлумачний словник сучасної мови
наказаний — НАКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наказа́ти¹. Прокуратура проводить перевірку, чи виконують ці особи наказані їм правила проживання (з газ.); // нака́зано, безос. пред. – Ми що... Ми люди підневільні... Наказано... Ми лише піднести що-небудь (О. Словник української мови у 20 томах