Орфографічний словник української мови

накльовувати

накльо́вувати 1

дієслово недоконаного виду

з'їдати в якійсь кількості; пошкоджувати

накльо́вувати 2

дієслово недоконаного виду

продовбувати дзьобом

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. накльовувати — I -ує, недок., наклювати, -ює, док., перех. 1》 Клюючи, з'їдати, скльовувати в якій-небудь кількості. 2》 Клюючи, пошкоджувати що-небудь. Наклювати яблуко. II -ує, недок., наклюнути, -не, док., перех. Продовбувати дзьобом (перев. шкаралупу яйця, з якого виводиться пташеня).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. накльовувати — НАКЛЬО́ВУВАТИ¹, ує, недок., НАКЛЮВА́ТИ, ює́, док., що. 1. Клюючи, з'їдати, скльовувати в якій-небудь кількості. Птахи іноді накльовують багато комбікормів (з газ.). 2. Клюючи, пошкоджувати що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. накльовувати — НАКЛЬО́ВУВАТИ¹, ує, недок., НАКЛЮВА́ТИ, ює́, док., перех. 1. Клюючи, з’їдати, скльовувати в якій-небудь кількості. 2. Клюючи, пошкоджувати що-небудь. Воловий птах, житель Америки, підкинувши яйце в чуже гніздо, накльовує яйця, які вже там є (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах