накльовувати

НАКЛЬО́ВУВАТИ¹, ує, недок., НАКЛЮВА́ТИ, ює́, док., що.

1. Клюючи, з'їдати, скльовувати в якій-небудь кількості.

Птахи іноді накльовують багато комбікормів (з газ.).

2. Клюючи, пошкоджувати що-небудь.

Воловий птах, житель Америки, підкинувши яйця в чуже гніздо, накльовує яйця, які вже там є (з наук. літ.);

Наклювати яблуко.

НАКЛЬО́ВУВАТИ², ує, недок., НАКЛЮ́НУТИ, не, док., що.

Продовбувати дзьобом (перев. шкаралупу яйця, з якого виводиться пташеня).

Значення в інших словниках

1. накльовувати — накльо́вувати 1 дієслово недоконаного виду з'їдати в якійсь кількості; пошкоджувати накльо́вувати 2 дієслово недоконаного виду продовбувати дзьобом  Орфографічний словник української мови
2. накльовувати — I -ує, недок., наклювати, -ює, док., перех. 1》 Клюючи, з'їдати, скльовувати в якій-небудь кількості. 2》 Клюючи, пошкоджувати що-небудь. Наклювати яблуко. II -ує, недок., наклюнути, -не, док., перех. Продовбувати дзьобом (перев. шкаралупу яйця, з якого виводиться пташеня).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. накльовувати — НАКЛЬО́ВУВАТИ¹, ує, недок., НАКЛЮВА́ТИ, ює́, док., перех. 1. Клюючи, з’їдати, скльовувати в якій-небудь кількості. 2. Клюючи, пошкоджувати що-небудь. Воловий птах, житель Америки, підкинувши яйце в чуже гніздо, накльовує яйця, які вже там є (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах