Великий тлумачний словник сучасної мови

накльовувати

накльо́вувати

I -ує, недок., наклювати, -ює, док., перех.

1》 Клюючи, з'їдати, скльовувати в якій-небудь кількості.

2》 Клюючи, пошкоджувати що-небудь. Наклювати яблуко.

II -ує, недок., наклюнути, -не, док., перех.

Продовбувати дзьобом (перев. шкаралупу яйця, з якого виводиться пташеня).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. накльовувати — накльо́вувати 1 дієслово недоконаного виду з'їдати в якійсь кількості; пошкоджувати накльо́вувати 2 дієслово недоконаного виду продовбувати дзьобом  Орфографічний словник української мови
  2. накльовувати — НАКЛЬО́ВУВАТИ¹, ує, недок., НАКЛЮВА́ТИ, ює́, док., що. 1. Клюючи, з'їдати, скльовувати в якій-небудь кількості. Птахи іноді накльовують багато комбікормів (з газ.). 2. Клюючи, пошкоджувати що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. накльовувати — НАКЛЬО́ВУВАТИ¹, ує, недок., НАКЛЮВА́ТИ, ює́, док., перех. 1. Клюючи, з’їдати, скльовувати в якій-небудь кількості. 2. Клюючи, пошкоджувати що-небудь. Воловий птах, житель Америки, підкинувши яйце в чуже гніздо, накльовує яйця, які вже там є (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах