Значення в інших словниках
-
накопичувач —
-а, ч., спец. 1》 Пристрій, апарат, для накопичення і зберігання енергії, речовини, інформації та подальшого їх використання. 2》 В обчислювальній техніці – периферійний пристрій для запису, зберігання та зчитування даних на (з) машинний (машинного) носій (носія).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
накопичувач —
НАКОПИ́ЧУВАЧ, а, ч. 1. Той або те, що накопичує що-небудь. Жива речовина завжди була накопичувачем рудних елементів, які при наступних геологічних процесах перерозподілялися у земній корі й концентрувались у рудні тіла (з наук.-попул. літ.). 2. техн.
Словник української мови у 20 томах