Орфографічний словник української мови

налавник

нала́вник

іменник чоловічого роду

тканина

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. налавник — -а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. налавник — НАЛА́ВНИК, а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави. Килимами царгородськими, замість тонкотканих свійських налавників, застелені лави в княжій їдальні (Н.  Словник української мови у 20 томах
  3. налавник — НАЛА́ВНИК, а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави. — Меду внеси, тільки не з горлового горщика, а з липівки і налавник на покуті постели (Стельмах, Правда.., 1961, 202).  Словник української мови в 11 томах