налавник

НАЛА́ВНИК, а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави.

— Меду внеси, тільки не з горлового горщика, а з липівки і налавник на покуті постели (Стельмах, Правда.., 1961, 202).

Значення в інших словниках

1. налавник — нала́вник іменник чоловічого роду тканина  Орфографічний словник української мови
2. налавник — -а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. налавник — НАЛА́ВНИК, а, ч. Вузька, перев. килимова, тканина, якою покривають лави. Килимами царгородськими, замість тонкотканих свійських налавників, застелені лави в княжій їдальні (Н.  Словник української мови у 20 томах