накістник

НА́КІСТНИК, а, ч. Те саме, що на́кістень.

На п’ясткові [коня] можуть бути такі вади: накістники — кісткові утворення (бугорки) внаслідок травм (Конярство, 1957, 16).

Значення в інших словниках

1. накістник — на́кістник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. накістник — -а, ч. Те саме, що накістень.  Великий тлумачний словник сучасної мови