Орфографічний словник української мови

наманювати

нама́нювати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наманювати — -юю, -юєш, недок., наманити, -маню, -маниш, док., перех., розм. Приваблюючи чим-небудь, запрошувати, зазивати когось у великій кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наманювати — НАМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., кого, що, розм. Приваблюючи чим-небудь, запрошувати, зазивати когось у великій кількості. Давай до себе наманювати людей (Сл.  Словник української мови у 20 томах
  3. наманювати — НАМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., перех., розм. Приваблюючи чим-небудь, запрошувати, зазивати когось у великій кількості. Давай до себе наманювати людей (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах