наманювати
НАМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., перех., розм. Приваблюючи чим-небудь, запрошувати, зазивати когось у великій кількості.
Давай до себе наманювати людей (Сл. Гр.);
— Я закличу до себе троїсті музики та наманю хлопців повну хату і кімнату, ще й подвір’ячко! (Н.-Лев., І, 1956, 96).
Словник української мови (СУМ-11)