намантачувати
НАМАНТА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Наточувати косу мантачкою.
Косарям одне лиш дбай — Намантачуй коси! (Бич-ко, Простота, 1963, 122);
— Та це я, товаришу бригадир, косу намантачив, грабки припасував (Вишня, II, 1956, 42).
Словник української мови (СУМ-11)