намінювати —
-юю, -юєш, недок., наміняти, -яю, -яєш, док., перех. Обмінюючи, діставати, одержувати яку-небудь кількість чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
намінювати —
НАМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., чого. Обмінюючи, діставати, одержувати яку-небудь кількість чогось. Батько спеціально для хрещеників намінював високий глечик дрібних грошей, купляв цукерок (з мемуарної літ.
Словник української мови у 20 томах
намінювати —
НАМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Обмінюючи, діставати, одержувати яку-небудь кількість чогось. — Ніщо не витримує [тут], одна сіль тільки й родить. А вже як і вона не вродить та хліба не наміняєш, тоді зуби на полицю (Гончар, II, 1959, 414).
Словник української мови в 11 томах