Орфографічний словник української мови

намірятися

наміря́тися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. намірятися — Мати намір, мати на оці, хотіти, пориватися, ф. думати; (чим) замірятися, замахуватися, націлюватися; п! НАВАЖУВАТИСЯ; дк. НАМІРИТИСЯ, наставитися.  Словник синонімів Караванського
  2. намірятися — див. збиратися; хотіти  Словник синонімів Вусика
  3. намірятися — -яюся, -яєшся, недок., наміритися, -рюся, -ришся, док. 1》 з інфін.Мати намір робити що-небудь. 2》 на кого – що, в кого – що і без додатка. Націлюватися в кого-, що-небудь, замахуватися на когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намірятися — Ватувати, зватовувати, зватувати, наватовувати, наватувати, обватовувати, обватувати, поватовувати, поватувати, уватовувати, уватувати, замірюватися, замірятися, заміритися, наважуватися, наважитися  Словник чужослів Павло Штепа
  5. намірятися — НАМІРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, і НАМІ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАМІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. з інфін. Мати намір робити що-небудь. А тепер уже, он бачиш, Доходить до чого, Що я стратить наміряюсь Максима святого (Т.  Словник української мови у 20 томах
  6. намірятися — ЗАМА́ХУВАТИСЯ (різко піднімати руку, щоб завдати удару), ЗАМІРЯ́ТИСЯ, НАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАМА́ХУВАТИ рідко. — Док.: замахну́тися, замі́ритися, намі́ритися. — Ех! — замахується він важкою правицею і з усієї сили б'є по підставленій на той час Баглаєм долоні (Д.  Словник синонімів української мови
  7. намірятися — Наміря́тися, -ря́юся, -ря́єшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. намірятися — НАМІ́РЯТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАМІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. з інфін. Мати намір робити що-небудь. А тепер уже, он бачиш, Доходить до чого, Що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч., II, 1953, 257); Саїд Алі..  Словник української мови в 11 томах
  9. намірятися — Намірятися, -ряюся, -єшся сов. в. намірятися, -рюся, -ришся, гл. 1) Нацѣливаться, нацѣлиться. Стрілець ще намірився в третій раз. Рудч. Ск. І. 142. 2) Замахиваться, замахнуться. Він уже намірився мене вдарити. 3) Вознамѣриваться, вознамѣриться.  Словник української мови Грінченка